Президент ветировал закон о налоговых льготах для ИТ

Президент вернул на доработку принятые Верховной Радой Украины законы о налоговых льготах для ИТ-индустрии (Законопроект 9744 и законопроект 8267).

Объяснение Президента здесь. С первыми пунктами (о нечеткости льготы по НДС и коррупции - трудно поспорить)

© Николай Хоменко

Президент ветував закон про податкові пільги для ІТ

Президент повернув на доопрацювання прийняті Верховною Радою України закони про податкові пільги для ІТ індустрії (Законопроект 9744 та законопроект 8267). 


Пояснення Президента тут. З першими пунктами (про нечіткість пільги по ПДВ та ризиках корупції - важко посперечатися) 


© Микола Хоменко

Лекарственные средства и НДС

Вопрос применения НДС к лекарственным средствам, как всегда, возник в плоскости политической, а не экономической, бюджетной или социальной.

Законопроект 8217 підписаний Президентом

Інформацію про підписання Законопроекту 8217 Президентом України підтверджено.
Офіційна назва Законопроекту 8217 - Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України" 3609-VI від 07.07.2011 року.


Новини про те, що Президент ветував 8217, які циркулюють "Інтернетами", - помилкові. 

Чекаємо офіційного оприлюднення!


Деталі щодо змін читайте тут згодом.


© Микола Хоменко

Роялти за сублицензии и бенефициарная собственность в Украине

Роялти, выплачиваемые нерезиденту Украины за предоставление сублицензии, считаются таковыми, которые выплачены не бенефициарному (фактическому) получателю (владельцу) - по мнению Государственной налоговой службы Украины.

Налоговые органы высказали свое видение применения концепции бенефициарного (фактического) получателя (владельца) по выплатам роялти за предоставление сублицензии нерезидентом резиденту Украины. Полный текст письма ГНАУ № 7505/7/22-5017 от 18.03.2011р., которое до сих пор не было опубликовано, можно скачать здесь.

Для начала приведем краткую законодательные справку по применению концепции бенефициарного владельца согласно налоговому кодексу Украины.

Согласно п. 103. 2 Налогового кодекса налогоплательщик - резиденту Украины имеет право самостоятельно применить освобождение от налогообложения или уменьшенную ставку налога, предусмотренную соответствующим конвенции об избежании двойного налогообложения, при выплате дохода нерезиденту, если такой нерезидент является бенефициарным (фактическим) получателем (владельцем) такого дохода. Это условие применяется даже в тех случаях, когда конкретная конвенция об избежании двойного налогообложения не содержит ссылки на концепцию бенефициарного владельца (например, в конвенции, которая применяется между Украиной и Кипром).

Определение термина «бенефициарный (фактический) получатель (владелец) дохода» содержится в п. 103.3 Налогового кодекса:

«103.3. Бенефициарным (фактическим) получателем (владельцем) дохода для целей применения пониженной ставки налога согласно правилам международного договора Украины к дивидендам, процентам, роялти, вознаграждениям и т.п. нерезидента, полученных из источников в Украине, считается лицо, имеющее право на получение таких доходов.

При этом бенефициарным (фактическим) получателем (владельцем) дохода не может быть юридическое или физическое лицо, даже если такое лицо имеет право на получение дохода, но является агентом, номинальным держателем (номинальным держателем) или является только посредником в отношении такого дохода».

По мнению Государственной налоговой администрации Украины, лицо, не обладает исключительными имущественными правами интеллектуальной собственности на объект (произведение, торговую марку и т.п.) не может признаваться бенефициарным владельцем роялти, получаемые за предоставление права использования такого объекта, например, по сублицензионному договору.

Такой вывод является более чем спорным.

Ведь, как следует из определения, бенефициарным (фактическим) получателем (владельцем) дохода не признаются посредники / агенты / номинальные держатели. При этом, опираясь на положения Гражданского кодекса Украины (ст. 1108 и ст. 1109) можно с уверенностью утверждать, что лицензионные / сублицензионное договоры не содержат элементов посреднических договоров. Таким образом, опираясь на содержащееся в Налоговом кодексе определение, роялти по сублицензионным договорам должны признаваться уплаченными бенефициарному собственнику.

Как альтернативный подход к этой ситуации можно обратиться к практике стран ОЭСР (Organisation for Economic Co-operation and Development), где применение концепции бенефициарного собственника предусматривает также анализ экономического содержания операций. В таком случае предоставления лицензии и (на ее основе) сублицензии может быть признан имеющим «посреднический характер», если оно совершено исключительно с целью получения преимуществ, предусмотренных конкретной конвенции об избежании двойного налогообложения. В качестве примера можно привести такую структуру сделки:

«оффшорная компания 1» предоставляет лицензию «компании 2» (из респектабельной юрисдикции), а та – в свою очередь – сублицензию в таком же объеме в Украину.

В таком случае «транзитный» (посреднический) характер сделки для компании 2 очевидный с экономической точки зрения (но не с юридической!)

Но в письме от 18.03.2011р. ГНАУ не приводит никакой аргументации или обоснований. Вывод сделан исключительно с позиции юридического формализма: получатель роялти не владелец исключительных прав на объект права ИС (т.е. не указан в соответствующем реестре) - он не бенефициарный владелец роялти.

Выводов из этой ситуации, как минимум, два:

1. Для практиков (особенно бухгалтеров): отслеживайте, кому платите роялти. Если получатель не является субъектом исключительных имущественных прав в соответствии с общедоступных реестров (WIPO ROMARIN или базы Укрпатента) или, если объект не зарегистрирован, согласно договору о передаче исключительных прав – существует значительный риск того, что такой получатель не будет признан бенефициарным владельцем таких роялти.

2. Для широкой общественности (особенно журналистов): в своем письме от 18.03.2011р., не опубликованном в прессе, налоговые органы не только изложили фискальную и необоснованную позицию. Выводы указанного письма противоречат позиции налоговых органов, изложенной в ответе на запрос Американской торговой палаты в Украине в письме ГНАУ № 3917/5/12-0216 от 30.03.2011р., которое уже опубликовано и на которое опираются налогоплательщики.

© Микола Хоменко

Податкова знову коментує застосування положень п. 186.3 «в» Податкового кодексу

Державна податкова адміністрація України підтвердила чутки – до послуг, перелічених у п.п. «в» п. 186.3 Податкового кодексу належать лише послуги консультаційного характеру.

Нагадаємо формулювання п. 186.3. «в» Податкового кодексу:

«в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем»

Державна податкова адміністрація України у своєму листі від 26.05.2011 р. № 14837/7/16-1517 (скачати тут) фактично підтвердила чутки та усні твердження своїх працівників на семінарах з платниками податків – до послуг, виділених вище жирним, відносяться лише послуги консультаційного характеру.

Виходячи з логіки п. 186.3 Податкового кодексу (місце постачання окремих видів послуг) – таке тлумачення є більш ніж виправданим, адже чимало послуг, які формально вказані у п.п. «в» п. 186.3, насправді не повинні туди входити виходячи з логіки правового регулювання та міжнародної практики.

Проте формулювання вказаної норми цілком обґрунтовано дає підстави відносити до п. 186.3 «в» Податкового кодексу також інші послуги, що не мають консультаційного характеру.

Також у вказаному листі ДПАУ відзначила, що для визначення, чи є та чи інша операція об’єктом оподаткування, не можна використовувати Класифікатор видів економічної діяльності, яким визначаються «види діяльності», а не конкретні операції (які власне і є об’єктом оподаткування).

Крім того, ДПАУ наголосила, що наявність у довідці статистики підприємства того чи іншого виду діяльності не дає підстав для звільнення операцій від ПДВ.

Отже, всім платникам податків треба зосередитися на формулюванні предметів договорів та первинних документів, щоб підтвердити право не оподатковувати податком на додану вартість консультаційні, «інформаційні», юридичні, інженерні та інші послуги. Принаймні до того, поки не набуде чинності законопроект № 8321. Детальніше про цей проект читайте тут.

Після цього турботи про застосування п. 186.3 «в» Податкового кодексу будуть актуальні лише для тих, хто «експортує» послуги.


Микола Хоменко ©

Перспективні зміни спрощеної системи оподаткування

Кабінет Міністрів України підготував проект змін до Податкового кодексу щодо спрощеної системи оподаткування, який зачіпає інтереси всіх платників єдиного податку.

На офіційному сайті Верховної Ради України розміщено проект закону №8521 від 16.05.2011р., яким передбачаються суттєві зміни спрощеної системи оподаткування.

Проект 8521, з-поміж іншого, передбачає:

- скасування обмеження на віднесення до витрат по податку на прибуток платежів за послуги фізичних осіб - платників єдиного податку;

- подання платниками податку на прибуток переліку доходів і витрат у розрізі контрагентів, які є платниками єдиного податку;- визначення положень про оподаткування доходів фізичних осіб, які здійснюють несистематичний продаж товарів, у вигляді короткострокового свідоцтва;

- збільшення обсягів річного доходу та їх зв'язок із розміром мінімальної заробітної плати, а також залежність ставок єдиного податку для фізичних осіб від розміру мінімальної заробітної плати:

а) для доходів до 150 мінімальних заробітних плат максимальна ставка – 10% мінімальної заробітної плати,

б) для доходів до 1000 мінімальних заробітних плат максимальна ставка – 20% мінімальної заробітної плати,

в) для фізичних осіб з обсягом доходу до 2000 мінімальних заробітних плат встановлення процентної ставки податку (3% від доходу за умови сплати ПДВ, 5% від доходу – без сплати ПДВ);

- скасування 50-відсоткової надбавки, яка застосовується до фіксованих ставок податку за кожного найманого працівника фізичної особи;

- обмеження сфери застосування спрощеної системи оподаткування для окремих видів господарської діяльності: обмін валют, продаж паливно-мастильних матеріалів, дорогоцінних металів, фінансове посередництво, продажу предметів мистецтва, послуги з управління підприємствами, технічного випробування та аудиту.

Проаналізувавши проект 8521 слід звернути увагу на наступне.

По-перше, перелік видів діяльності, на які не буде поширюватися спрощена система оподаткування, виглядає явно не повним, адже податкові органи неодноразово наголошували, що спрощену систему оподаткування не зможуть застосовувати не тільки аудитори, але і юристи, і маркетологи, і консультанти. Також говорили про обмеження для зовнішньоекономічної діяльності. І оскільки цього немає у проекті – виникає думка, що воно може з’явитися.

По-друге, платники єдиного податку будуть зобов’язані реєструватися платниками податку на додану вартість (ПДВ), якщо надають послуги платникам ПДВ. Це також суттєво ускладнить життя платника єдиного податку.


Микола Хоменко ©

Консалтинг та інформатизація тепер знову об’єкт оподаткування ПДВ

19 травня 2011 року Верховна Рада України прийняла проект закону № 8321 про внесення змін до Податкового кодексу, яким скасовується п. 196.1.14 Податкового кодексу, яким встановлювалося, що послуги, вказані в п. 186.3 «в» Податкового кодексу, не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому, сам пункт п. 186.3 «в» Податкового кодексу залишатиметься і надалі чинним у наступній редакції:

«в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем».

В результаті ситуація з регулюванням оподаткування окремих видів послуг податком на додану вартість в Україні стане дещо менш сприятливою. Це стосується наступних видів послуг: консалтингових, інформаційних, аудиторських, юридичних послуг, а також діяльності у сфері інформатизації - розроблення, тестування програмного забезпечення, діяльність з базами даних тощо.

Після набрання чинності змінами до Податкового кодексу, оподаткування ПДВ послуг, в залежності від складу учасників транзакції, буде здійснюватися наступним чином:

Резидент (виконавець) – Резидент (замовник): послуги є об’єктом оподаткування ПДВ за загальним правилом.

Нерезидент (виконавець) – «імпорт послуг» – Резидент (замовник): є об’єктом оподаткування ПДВ, місце постачання на території України;

Резидент (виконавець) – «експорт послуг» – Нерезидент (замовник): не є об’єктом оподаткування ПДВ, місце постачання за межами митної території України.

Зміни до Податкового кодексу набудуть чинності з 1 дня місяця, наступного за тим, коли цей закон буде опубліковано (тобто, якщо його опублікують до 31 травня, зміни набудуть чинності з 1 червня).


Оновленння: 10 червня Президент підписав проект закону № 8321. Чекаємо на публікацію. Імовірніше  за все законопроект № 8321 набуде чинності з липня 2011 року.


Микола Хоменко ©

Добровільна реєстрація платником ПДВ новоствореної юридичної особи неможлива

Державна податкова адміністрація України знову підтвердила (лист ДПАУ від 12.04.2011 р. № 7026/6/16-1415), що юридична особа, яка зареєстрована менше 12 місяців тому, може зареєструватись як платник податку на додану вартість лише у разі, якщо обсяг постачання товарів/послуг перевищує 300 тис. грн., а обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість сукупно становить 50 і більше відсотків загального обсягу постачання.

Добровільна реєстрація платником ПДВ для новостворених юридичних осіб неможлива.

Отже, тим, хто починає бізнес буде знову важко: хто захоче працювати з контрагентом, який не видає податкову накладну (і відповідно не мати права на податковий кредит)? Питання риторичне.




Микола Хоменко

Послуги, звільнені від ПДВ за 186.3 «в» Податкового кодексу: ще деякі штрихи до визначення переліку послуг

На думку Державної податкової адміністрації України до послуг, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість належать «інформаційно-консультаційні послуги з проведення прийомів, презентацій та переговорів…».

Доповнення: до Податкового кодексу внесено зміни, відтепер послуги, вказані в п. 186.3 "в" Податкового кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ. Деталі тут 

Доповнення: Додаткові коментарі податкових органів з приводу застосування п. 186.3 "в" Податкового кодексу читайте тут

Спочатку нагадаємо саме формулювання відповідних положень Податкового кодексу.

196.1. Не є об'єктом оподаткування (податком на додану вартість – МХ) операції з:

…

196.1.14. постачання послуг, визначених у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 цього Кодексу.

186.3. До таких послуг належать:

…

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

Державна податкова адміністрація України у своєму листі від 21.04.2011 року № 11385/7/16-1517-26 вказала, що «інформаційно-консультаційні послуги з проведення прийомів, презентацій та переговорів» не є об’єктом оподаткування ПДВ. Повний текст листа ДПАУ № 11385/7/16-1517-26 від 21.04.2011 р.

Доволі важко уявити в чому полягає інформаційно-консультаційна складова послуг з проведення прийомів та презентацій. З іншого боку – проведення лекцій може розглядатися як надання консультаційних послуг, проте в листі ДПАУ немає жодного натяку на це.

Отже, на даний момент у практиці застосування п.п. «в» п. 186.3 Податкового кодексу, з точки зору податкових органів, є суцільний різнобій: 

- З одного боку послуги, які повинні включатися у п.п. «в» п. 186.3 Податкового кодексу, туди не входять – лист ДПАУ від 13.01.2011 р. № 748/7/16-1517-19 щодо послуг з розроблення проектної документації для будівництва (архітектурно-проектні роботи);

- З іншого боку послуги, які доволі важко втиснути у вказане положення Податкового кодексу, податкова туди таки втискує – йдеться про вищезгаданий лист ДПАУ № 11385/7/16-1517-26 від 21.04.2011 р.;

- При цьому якогось розуміння з приводу того, на підставі чого визначати перелік послуг, на які поширюється п.п. «в» п. 186.3 Податкового кодексу: на думки Держкомстату, КВЕД (ДК 009:2005) для цих цілей не підходить (див. неофіційний текст тут), а на думку спеціалістів ДПАУ (в газеті «Податки та бухгалтерський облік» № 104/2010, с. 2) – саме КВЕД має застосовуватися з цією метою;

- В цей самий час, Державна податкова адміністрація у м. Києві у своєму листі № 3816/10/31-605 від 08.04.2011 р., що перелік послуг, на які поширюється п.п. «в» п. 186.3 Податкового кодексу, щодо «інжинірингу» визначено п. 14.1.85 Податкового кодексу (а це добре), а щодо аудиторських послуг – перелік визначає Аудиторська палата України, що явно суперечить законодавству: адже громадська організація не може визначати об’єкт оподаткування ПДВ;

- Розуміння з приводу того, чи поширюється п.п. «в» п. 186.3 Податкового кодексу на осіб, які перепродають програмне забезпечення «чужої» розробки, - взагалі питання риторичне і практики з цього приводу поки немає.

Залишається тільки слідкувати...

Тим часом можна почитати матеріал Леоніда Карпова, підготовлений за участю Дмитра Михайленка, на предмет того, а що робити, якщо сторони договору не домовилися з приводу обкладення транзакції ПДВ.

Доповнення: до Податкового кодексу внесено зміни, відтепер послуги, вказані в п. 186.3 "в" Податкового кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ. Деталі тут 

Микола Хоменко ©

Податкова опублікувала Пам’ятку про податкові накладні

Державна податкова адміністрація України у своєму листі від 06.04.2011 р.№ 9497/7/16-1517 опублікувала Пам’ятку про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних.

Пояснення, наведені у листі ДПАУ доволі вичерпні. Зверну Вашу увагу на деякі проблемні питання, які зазнали найсуттєвіших змін порівняно з Законом про ПДВ. 

-       Мова заповнення податкової накладної – тільки українська (раніше податківці не заперечували проти заповнення російською, про що зазначали у листі ДПАУ від 15.08.2003 р. N 12846/7/15-2317-22);

-       Нумерація податкових накладних (і відповідно їх відображення в реєстрі) може бути тільки наскрізною починаючи з 1, при цьому нумерацію можна починати кожного місяця або вести з початку року;

-       Номер податкової накладної може бути лише натуральним числом (порядковим номером) і не може містити цифр чи спеціальних символів (крім відділеного дробом спеціального поля, для якого також роз’яснено правила заповнення);
-       Якщо продавцю надається знижка, то у графі 6 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ» податкової накладної необхідно відображати фактичну (з урахуванням знижки) відпускну ціну товару;

-       Вимоги до печатки, якою скріплюється податкова накладна: податкова накладна скріплюється основною печаткою продавця (тією ж, що використовується для платіжних документів).

Повний текст роз’яснення можна переглянути тут.




Микола Хоменко