Податкові органи піддають сумніву витрати по роялті

Минулого тижня з поінформованих джерел мені стало відомо, що податкові органи провели ряд перевірок платників податків, метою яких було обмеження права на витрати у вигляді роялті щодо об’єктів права інтелектуальної власності, створення яких пов’язано з діяльністю резидентів України; або які були створені виключно з метою застосування механізмів податкового планування.

Податкові різниці: таблиця з практичними коментарями

Увага!
Цей матеріал не може застосовуватися у 2015 році та надалі після змін до порядку обчислення бази оподаткування податком на прибуток.

Нещодавно довелося зіткнутися з питанням податкових різниць – тобто ситуацій, коли дані бухгалтерського обліку не відповідають даним податкового обліку з податку на прибуток. В результаті "зіткнення" виникла ось така табличка. Сподіваюся, вона буде корисною для Вас.

Збитки – позиція Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики у своєму листі від 10.11.2011 р. № 04-39/10-1160 підтримав позицію платників податків і визнав, що положення Податкового кодексу не містять заборони на включення збитків, які виникли за результатами 2010 року до декларації за ІІ квартал 2011 року.

Погані думки з цього приводу – тут.

«Фронтовые сводки»: Збитки

В той час, поки всі навколо намагаються вирішити як вижити (як заробити коли все відбирають; як зберегти, коли все валиться тощо), про те, як ми мали жити (у фіскальному плані) потурбувалися за нас.

Тема перенесення збитків за 2010 рік до декларації за ІІ квартал 2011 року не нова.

Керуючись перехідними положеннями Закону про прибуток всі, хто не відобразив збитки за 2009 рік, відобразили їх за результатами 2010 року. І хотіли перенести у декларацію за ІІ квартал 2011 року.

На це податкові органи заявили – не можна, бо про це прямо не написано в перехідних положеннях Податкового кодексу. Почали проводити перевірки, донараховувати і все таке.

Але «криві» і «косорукі» аргументи податківців навіть наші найгуманніші у світі суди не підтримали! Ось цьому підтвердження: http://reyestr.court.gov.ua/Review/18844403

Звісно, для повноти картини треба згадати ще і негативні рішення:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/18851579

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18948340

Колеги кажуть, що рознарядку на негативні рішення «спустили» вже після прийняття позитивного (див. вище). А це значить, що більше позитивних не буде.

…

І все могло б бути добре, якби не все так погано. Держава вирішила – раз не можна відібрати збитки незаконно, ми відберемо їх законно (тобто, приймемо закон)! Добре, що закон у нас прийняти нічого не вартує, так, рукою тільки раз махнути треба в правильний момент – і закон є.

Ось такий проект запропонували податкові органи: http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=339777&cat_id=45661

Верховенство закону в дії: можна прийняти норму, яка має зворотну дію в часі, буде порушувати право власності, принцип правової визначеності, не відповідатиме економічному змісту податку на прибуток. Головне, щоб це був закон.

Порушення конституційних гарантій і реальне правове варварство!

© Микола Хоменко feat Вадим Медведєв

Законопроект 8217 підписаний Президентом

Інформацію про підписання Законопроекту 8217 Президентом України підтверджено.
Офіційна назва Законопроекту 8217 - Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України" 3609-VI від 07.07.2011 року.


Новини про те, що Президент ветував 8217, які циркулюють "Інтернетами", - помилкові. 

Чекаємо офіційного оприлюднення!


Деталі щодо змін читайте тут згодом.


© Микола Хоменко

Оплата праці, а також інші винагороди працівників повинні виплачуватися лише на підставі трудових/колективного договорів

На думку державної податкової адміністрації України виплата винагород та заохочень працівникам включаються до складу витрат для цілей податку на прибуток лише у випадку, коли такі виплати працівникам передбачені колективним договором або трудовим договором з таким працівником.

ДПАУ у листі від 27.04.2011 р. № 11957/7/15-0317 надала доволі нечітке визначення переліку та порядку підтвердження виплат своїм працівникам, які платники податку на прибуток мають право включити до витрат.

Зокрема, ДПАУ зазначила:

«…платники податку на прибуток підприємств за наявності на підприємстві лише трудових договорів (угоди) з працівниками мають право включати до складу витрат лише витрати на оплату праці, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру за умови документального підтвердження відповідних витрат. Будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, яка встановлюється за домовленістю сторін, у разі відсутності колективного договору, не включається до вкладу витрат такого платника податку».

Формулювання залишає чимало простору для творчих інтерпретацій платниками податків та органами податкової служби на місцях.

Але, обережним платникам податків з нього точно можна зробити кілька висновків.

По-перше, тепер колективний договір точно знадобиться всім, хто захоче мати найманих працівників, адже будь-яка виплата, крім витрат на оплату праці (підкреслених вище), не включатиметься до складу витрат для цілей податку на прибуток, якщо вона не зазначена у колективному договорі.

По-друге, документальне підтвердження виплат працівникам ретельніше контролюватимуть, а це покладатиме на платників податків додаткове адміністративне навантаження. Зокрема, йдеться про оформлення, наприклад, виплат авторської винагороди відповідними актами як того вимагає спеціальне законодавство у сфері інтелектуальної власності.

По-третє, за деяких варіантів інтерпретації, формулювання листа можна розуміти таким чином, що оплата праці буде відноситися до витрат лише, якщо з працівниками укладено письмові трудові договори. І тут більшість платників податків чекають серйозна проблеми адже чинне трудове законодавство вимагає укладення трудових договорів у письмовій формі лише у деяких випадках. Тому переважна більшість трудових договорів в Україні укладається в усній формі (шляхом видачі наказу при прийом на роботу).

Тому обережним платникам податків слід порадити слідкувати за практикою податкових органів і оцінювати укладення письмових трудових договорів з усіма працівниками. Зрештою, такий варіант, це не лише додаткові адміністративні витрати, але і можливість захистити права підприємства від недобросовісних працівників, чітко зафіксувавши умови роботи та винагороди.

Сміливим платникам податків не слід забувати, що трудовий договір – це також і усний трудовий договір, а витрати на оплату праці не обов’язково формалізувати у письмовому вигляді, - вони і так вказані у Інструкції № 5 (Наказ Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. № 5). Тому можна відбиватися від особливо нахабних податківців і не укладати письмові трудові договори з усіма працівниками.

© Микола Хоменко