Перспективні зміни спрощеної системи оподаткування

Кабінет Міністрів України підготував проект змін до Податкового кодексу щодо спрощеної системи оподаткування, який зачіпає інтереси всіх платників єдиного податку.

На офіційному сайті Верховної Ради України розміщено проект закону №8521 від 16.05.2011р., яким передбачаються суттєві зміни спрощеної системи оподаткування.

Проект 8521, з-поміж іншого, передбачає:

- скасування обмеження на віднесення до витрат по податку на прибуток платежів за послуги фізичних осіб - платників єдиного податку;

- подання платниками податку на прибуток переліку доходів і витрат у розрізі контрагентів, які є платниками єдиного податку;- визначення положень про оподаткування доходів фізичних осіб, які здійснюють несистематичний продаж товарів, у вигляді короткострокового свідоцтва;

- збільшення обсягів річного доходу та їх зв'язок із розміром мінімальної заробітної плати, а також залежність ставок єдиного податку для фізичних осіб від розміру мінімальної заробітної плати:

а) для доходів до 150 мінімальних заробітних плат максимальна ставка – 10% мінімальної заробітної плати,

б) для доходів до 1000 мінімальних заробітних плат максимальна ставка – 20% мінімальної заробітної плати,

в) для фізичних осіб з обсягом доходу до 2000 мінімальних заробітних плат встановлення процентної ставки податку (3% від доходу за умови сплати ПДВ, 5% від доходу – без сплати ПДВ);

- скасування 50-відсоткової надбавки, яка застосовується до фіксованих ставок податку за кожного найманого працівника фізичної особи;

- обмеження сфери застосування спрощеної системи оподаткування для окремих видів господарської діяльності: обмін валют, продаж паливно-мастильних матеріалів, дорогоцінних металів, фінансове посередництво, продажу предметів мистецтва, послуги з управління підприємствами, технічного випробування та аудиту.

Проаналізувавши проект 8521 слід звернути увагу на наступне.

По-перше, перелік видів діяльності, на які не буде поширюватися спрощена система оподаткування, виглядає явно не повним, адже податкові органи неодноразово наголошували, що спрощену систему оподаткування не зможуть застосовувати не тільки аудитори, але і юристи, і маркетологи, і консультанти. Також говорили про обмеження для зовнішньоекономічної діяльності. І оскільки цього немає у проекті – виникає думка, що воно може з’явитися.

По-друге, платники єдиного податку будуть зобов’язані реєструватися платниками податку на додану вартість (ПДВ), якщо надають послуги платникам ПДВ. Це також суттєво ускладнить життя платника єдиного податку.


Микола Хоменко ©

Grain Export Quota Regime Terminated

On May 25th, 2011, the Cabinet of Ministers of Ukraine decided to set a quota-free regime for wheat and barley exports. This step followed an earlier decision by the Government to lift export quotas on corn.

Recently adopted changes of VAT regime of services

On May 19, 2011 Ukrainian Parliament (Verkhovna Rada) adopted changes to the Tax Code of Ukraine Re: VAT regime of specific services.

In the nearest future, services indicated in Subclause ‘v’ Clause 186.3 of the Tax Code will become subject to VAT. 

Therefore the following services will become VAT-able:

- Consulting services;

- Engineering services;

- Audit services;

- Legal services;

- Software development services;

- Any other IT services (data processing, databases, IT maintenance and consulting etc.).

However, as before the adoption of the Tax Code, the abovementioned services are considered to be supplied at the customers’ premises (not the contractor’s premises). Therefore the place of supply of such services is outside of the customs territory of Ukraine if they are provided by Ukrainian contractor to the non-resident of Ukraine.

As a brief summary please note, that abovementioned services shall be taxed with VAT if both contractor and customer is residents to Ukraine. The services will be subject to reverse charge VAT in Ukraine if they are provided by non-resident contractor to Ukrainian customer. At the same time, the services are not subject to Ukrainian VAT if they are provided by Ukrainian contractor to the non-resident of Ukraine.




Mykola Khomenko ©

Семінар «Операції з об'єктами інтелектуальної власності, виплата роялті...» - 21 червня 2011р., Ліга:Закон

21 червня вдруге відбудеться семінар «Операції з об'єктами інтелектуальної власності, виплата роялті та діяльність у сфері інформаційних технологій в рамках Податкового кодексу України». Організатор – Ліга:Закон.

Програма семінару передбачає комплексний розгляд питань юридичного оформлення та оподаткування операцій з об’єктами інтелектуальної власності (в першу чергу - визначенню та оподаткуванню роялті), організації ефективного захисту інтелектуальної власності.

Окремо в рамках семінару буде приділено увагу питанням діяльності у сфері інформаційних технологій - розроблення програмного забезпечення, надання ІТ послуг, - а також іншим проблемним аспектам, які виникли у ІТ-компаній внаслідок набуття чинності Податковим кодексом.  

Деталі за цим посиланням. Програму семінару можна скачати тут.

До визначення роялті: платіж за ліцензію з правом видачі субліцензії

Платежі за ліцензійними договорами, за умови належного їх оформлення, повинні визнаватися роялті навіть у випадках, коли ліцензійним договором передбачено право ліцензіата (отримувача ліцензії) на видачу субліцензії третім особам.

Після останнього семінару щодо оподаткування операцій з інтелектуальною власністю, який проводився компанією Ліга 19 квітня 2011 року, хотілося б ще раз розставити деякі акценти у питанні визнання роялті тих чи інших платежів.

Нагадаємо визначення роялті, яке не зазнало значних змін у Податковому кодекі у порівнянні з Законом про прибуток:

«14.1.225. роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України».

Часто доводиться чути від слухачів семінару, що наявність у ліцензійному договорі права видати субліцензію, є достатньою підставою, щоб не визнавати роялті платежі за таким договором.

Про цю проблему, за великим рахунком, знають переважна більшість податкових консультантів, фінансистів та бухгалтерів, які цікавляться питанням оподаткування операцій з інтелектуальною власністю.

І саме з причин такої широкої відомості проблеми, значна частина податкових консультантів, а також переважна більшість бухгалтерів, переконані, що наявність права видавати субліцензії відповідно до ліцензійного договору, автоматично перетворює винагороду за таким договором на «не-роялті».

Однак це не зовсім відповідає сформованій роз’яснювальній практиці органів податкової служби.

Зокрема, у листі Державної податкової адміністрації України від 14.05.2005 р. № 9344/7/15-2217-26 чітко вказано, що у рамках ланцюжка «ліцензія – субліцензія» платежі визнаються роялті, якщо за відповідним ліцензійним та субліцензійним договорами не передбачена передача відповідного об’єкта права інтелектуальної власності «у володіння або розпорядження чи власність, які б надавали право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об'єкт власності».

У цьому ж листі вказано, що застереження щодо оприлюднення (останнє речення абзацу 2 п. 1.30 Закону про прибуток, а тепер п. 14.1.225 Податкового кодексу) стосується лише комерційної таємниці (ноу-хау).

Також, очевидно, що не визнання роялті вищевказаних платежів суперечить суті правового регулювання видачі субліцензії, яка не є відчуженням прав на об’єкт права інтелектуальної власності і, навіть не є передачею «у володіння або розпорядження чи власність» (sic!).

Аналогічні висновки, хоча у не завжди настільки однозначно, також містяться у:

Листі Державної податкової адміністрації України від 07.10.2009 р. № 21914/7/16-1517-26;

Листі Державної податкової адміністрації України від 10.09.2004 р. № 7919/6/15-2215;

Листі Державної податкової адміністрації України від 20.07.2004 р. № 5948/6/15-2215.

Хоча податківці часто висувають претензії, хоча більшість професіоналів переконана, що ризик у описаній ситуації є, спираючись на вказану практику можна цілком обґрунтовано боротися зі свавіллям податківців і добиватися визнання роялті платежів за ліцензійними договорами, за якими можна видавати субліцензії.

При цьому, однак, не варто забувати про чітку і скрупульозну роботу над проектами ліцензійних договорів, адже за такими договорами не повинно відбуватися нічого іншого, крім надання дозволу на використання майнових прав інтелектуальної власності.

Недопустимими (в т.ч. і з точки зору податкових наслідків) є надання за ліцензійними договорами повноважень на передачу виключних майнових прав третім особам, здійснення реєстрації (перереєстрації) свідоцтв (патентів) щодо об’єктів, які потребують реєстрації тощо. У такому разі договір перестає бути ліцензійним, а платежі за ним можуть бути визнані об’єктом оподаткування ПДВ.




Микола Хоменко ©

Семінар "Виплата роялті: практичні аспекти податкового планування" - 8 червня 2011 р., Ліга:Закон

8 червня 2011 року відбудеться семінар «Виплата роялті: практичні аспекти податкового планування. Законні схеми роботи з роялті». Організатор – Ліга:Закон, ICG.

Програма семінару передбачає інтенсивний комплексний розгляд питань, що виникають при здійсненні операцій з об’єктами права інтелектуальної власності, з чіткою орієнтацією на схеми міжнародного оподаткування з використанням роялті.

В рамках семінару будуть розглядатися проблемні питання виплати роялті за субліцензії, надані в Україну, обмеження витрат при виплаті роялті нерезидентам, включення роялті до митної вартості імпортованих товарів.

Деталі за цим посиланням або за цим посиланням.

Консалтинг та інформатизація тепер знову об’єкт оподаткування ПДВ

19 травня 2011 року Верховна Рада України прийняла проект закону № 8321 про внесення змін до Податкового кодексу, яким скасовується п. 196.1.14 Податкового кодексу, яким встановлювалося, що послуги, вказані в п. 186.3 «в» Податкового кодексу, не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому, сам пункт п. 186.3 «в» Податкового кодексу залишатиметься і надалі чинним у наступній редакції:

«в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем».

В результаті ситуація з регулюванням оподаткування окремих видів послуг податком на додану вартість в Україні стане дещо менш сприятливою. Це стосується наступних видів послуг: консалтингових, інформаційних, аудиторських, юридичних послуг, а також діяльності у сфері інформатизації - розроблення, тестування програмного забезпечення, діяльність з базами даних тощо.

Після набрання чинності змінами до Податкового кодексу, оподаткування ПДВ послуг, в залежності від складу учасників транзакції, буде здійснюватися наступним чином:

Резидент (виконавець) – Резидент (замовник): послуги є об’єктом оподаткування ПДВ за загальним правилом.

Нерезидент (виконавець) – «імпорт послуг» – Резидент (замовник): є об’єктом оподаткування ПДВ, місце постачання на території України;

Резидент (виконавець) – «експорт послуг» – Нерезидент (замовник): не є об’єктом оподаткування ПДВ, місце постачання за межами митної території України.

Зміни до Податкового кодексу набудуть чинності з 1 дня місяця, наступного за тим, коли цей закон буде опубліковано (тобто, якщо його опублікують до 31 травня, зміни набудуть чинності з 1 червня).


Оновленння: 10 червня Президент підписав проект закону № 8321. Чекаємо на публікацію. Імовірніше  за все законопроект № 8321 набуде чинності з липня 2011 року.


Микола Хоменко ©

Обов’язкові зміни до статутів товариств з обмеженою відповідальністю

12 травня 2011 року Верховна Рада України прийняла у 2-му читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю» (текст проекту), яким передбачено збільшення максимальної кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю з 10 до 100.

Закон набуде чинності з моменту опублікування.

При цьому, у разі набуття ним чинності, всі товариства з обмеженою відповідальністю повинні привести свої статути у відповідність з положеннями закону (тобто поміняти цифру «10» на цифру «100»!!) до 01.01.2012 р.

Всі дружно штурмувати державних реєстраторів!

Добровільна реєстрація платником ПДВ новоствореної юридичної особи неможлива

Державна податкова адміністрація України знову підтвердила (лист ДПАУ від 12.04.2011 р. № 7026/6/16-1415), що юридична особа, яка зареєстрована менше 12 місяців тому, може зареєструватись як платник податку на додану вартість лише у разі, якщо обсяг постачання товарів/послуг перевищує 300 тис. грн., а обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість сукупно становить 50 і більше відсотків загального обсягу постачання.

Добровільна реєстрація платником ПДВ для новостворених юридичних осіб неможлива.

Отже, тим, хто починає бізнес буде знову важко: хто захоче працювати з контрагентом, який не видає податкову накладну (і відповідно не мати права на податковий кредит)? Питання риторичне.




Микола Хоменко

Знову про штрафні санкції

Державна податкова адміністрація України знову висловила своє бачення застосування штрафних санкцій за Податковим кодексом (лист ДПАУ № 6319/6/12-0216 від 31.03.2011 р.).

Якщо коротко, то:

- Одногривневі штрафи не застосовуються до порушень, вчинених до 01.01.2011 року; до них застосовуються штрафи, визначені Податковим кодексом.

- Повторність для цілей Податкового кодексу визначається без урахування порушень, вчинених до 01 січня 2011 року (до набрання чинності Податковим кодексом).

Якщо додати до цього можливе фіскальне застосування 1-грн. штрафів після 01.07.2011 року (наприклад, застосування цих штрафів лише у випадку, якщо порушення було виявлено до 01.07.2011 року) – виходить доволі песимістична картина.

Послуги, звільнені від ПДВ за 186.3 «в» Податкового кодексу: ще деякі штрихи до визначення переліку послуг

На думку Державної податкової адміністрації України до послуг, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість належать «інформаційно-консультаційні послуги з проведення прийомів, презентацій та переговорів…».

Доповнення: до Податкового кодексу внесено зміни, відтепер послуги, вказані в п. 186.3 "в" Податкового кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ. Деталі тут 

Доповнення: Додаткові коментарі податкових органів з приводу застосування п. 186.3 "в" Податкового кодексу читайте тут

Спочатку нагадаємо саме формулювання відповідних положень Податкового кодексу.

196.1. Не є об'єктом оподаткування (податком на додану вартість – МХ) операції з:

…

196.1.14. постачання послуг, визначених у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 цього Кодексу.

186.3. До таких послуг належать:

…

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

Державна податкова адміністрація України у своєму листі від 21.04.2011 року № 11385/7/16-1517-26 вказала, що «інформаційно-консультаційні послуги з проведення прийомів, презентацій та переговорів» не є об’єктом оподаткування ПДВ. Повний текст листа ДПАУ № 11385/7/16-1517-26 від 21.04.2011 р.

Доволі важко уявити в чому полягає інформаційно-консультаційна складова послуг з проведення прийомів та презентацій. З іншого боку – проведення лекцій може розглядатися як надання консультаційних послуг, проте в листі ДПАУ немає жодного натяку на це.

Отже, на даний момент у практиці застосування п.п. «в» п. 186.3 Податкового кодексу, з точки зору податкових органів, є суцільний різнобій: 

- З одного боку послуги, які повинні включатися у п.п. «в» п. 186.3 Податкового кодексу, туди не входять – лист ДПАУ від 13.01.2011 р. № 748/7/16-1517-19 щодо послуг з розроблення проектної документації для будівництва (архітектурно-проектні роботи);

- З іншого боку послуги, які доволі важко втиснути у вказане положення Податкового кодексу, податкова туди таки втискує – йдеться про вищезгаданий лист ДПАУ № 11385/7/16-1517-26 від 21.04.2011 р.;

- При цьому якогось розуміння з приводу того, на підставі чого визначати перелік послуг, на які поширюється п.п. «в» п. 186.3 Податкового кодексу: на думки Держкомстату, КВЕД (ДК 009:2005) для цих цілей не підходить (див. неофіційний текст тут), а на думку спеціалістів ДПАУ (в газеті «Податки та бухгалтерський облік» № 104/2010, с. 2) – саме КВЕД має застосовуватися з цією метою;

- В цей самий час, Державна податкова адміністрація у м. Києві у своєму листі № 3816/10/31-605 від 08.04.2011 р., що перелік послуг, на які поширюється п.п. «в» п. 186.3 Податкового кодексу, щодо «інжинірингу» визначено п. 14.1.85 Податкового кодексу (а це добре), а щодо аудиторських послуг – перелік визначає Аудиторська палата України, що явно суперечить законодавству: адже громадська організація не може визначати об’єкт оподаткування ПДВ;

- Розуміння з приводу того, чи поширюється п.п. «в» п. 186.3 Податкового кодексу на осіб, які перепродають програмне забезпечення «чужої» розробки, - взагалі питання риторичне і практики з цього приводу поки немає.

Залишається тільки слідкувати...

Тим часом можна почитати матеріал Леоніда Карпова, підготовлений за участю Дмитра Михайленка, на предмет того, а що робити, якщо сторони договору не домовилися з приводу обкладення транзакції ПДВ.

Доповнення: до Податкового кодексу внесено зміни, відтепер послуги, вказані в п. 186.3 "в" Податкового кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ. Деталі тут 

Микола Хоменко ©