Семінар «Юридичні та податкові аспекти діяльності ІТ-компаній в Україні», 12 липня 2011р. – Відповіді на питання

Шановні пані та панове,

Дозвольте ще раз подякувати Вам за участь у семінарі, який відбувся 12 липня 2011 року.

Доволі багато питань у нас залишилося за результатами 6-годинного спілкування. У цьому пості буду розміщувати відповіді на них. Прошу коментувати та уточнювати те, що Вас буде цікавити у коментарях нижче.

1. Зміни режиму ПДВ з 01.07.2011 року.

Зважаючи на питання, які виникали після закінчення семінару, доцільно було б ще раз проговорити, що ж змінилося у режимі оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) діяльності ІТ-компаній з 01.07.2011 року.

Хочу пост-фактум вибачитися, що ми це детально не проговорили в аудиторії, напевне, захопившись обговоренням питань, які стосувалися «поставки» програмного забезпечення, забувши про те, що варто згадати і про загальні принципи.

Нагадаю дві основні норми Податкового кодексу, які встановлювали режим ПДВ для ІТ-компаній до 1 липня:

«186.3. Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:

а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);

…

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем».

«196.1.14. постачання послуг, визначених у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 цього Кодексу».

Таким чином, у період з 01.01.2011 року до 01.07.2011 року оподаткування ПДВ ІТ-послуг (розроблення програмного забезпечення, тестування, консультування у сфері інформатизації) відбувалося за наступною схемою:
а) Резидент надає послуги нерезидентові – без ПДВ (всі послуги у сфері інформатизації – не об’єкт ПДВ; крім того місце постачання – за межами митної території України).

б) Резидент надає послуги резидентові – без ПДВ (всі послуги у сфері інформатизації – не об’єкт ПДВ).

в) Нерезидент надає послуги резидентові – без ПДВ (всі послуги у сфері інформатизації – не об’єкт ПДВ).

З 1 липня (наслідок скасування п. 196.1.14 Податкового кодексу) режим оподаткування ПДВ ІТ-послуг змінився наступним чином:

а) Резидент надає послуги нерезидентові – без ПДВ (місце постачання – за межами митної території України).

б) Резидент надає послуги резидентові – з ПДВ (всі послуги у сфері інформатизації з місцем постачання в Україні – визнаються об’єктом оподаткування ПДВ).

в) Нерезидент надає послуги резидентові – з ПДВ (всі послуги у сфері інформатизації з місцем постачання в Україні – визнаються об’єктом оподаткування ПДВ).

Отже, ситуація після 01.07.2011 року дещо нагадує режим оподаткування ПДВ, який існував до 2011 року відповідно до п. 6.5. «д» Закону про ПДВ з тим винятком, що тепер не потрібно вигадувати, як «поміститися» в послуги з обробки даних, а також можна здійснювати діяльність за договорами замовлення (а не тільки за договорами про передачу прав, як це було раніше).

2. Форма сертифікату резидентності з Кіпру

Див. лист Державної податкової адміністрації України від 6 серпня 2009 року.

3. Веб-сайт як об’єкт авторського права.  

Див. позицію Державного департаменту інтелектуальної власності у листі від 25 листопада 2004 року.

4. Документі, які підтверджують реєстрацію доменного імені

Загалом найнадійнішим джерелом інформації про реєстранта (особу, на ім’я якої зареєстровано доменне ім’я) є он-лайн база даних whois або її український варіант.

Як підтвердження реєстрації зазвичай також дають от такого папірця, який, проте, нічого не значить і зазвичай не поновлюється у випадку продовження реєстрації тощо.

4. Роз’яснення Міністерства юстиції України щодо визначення роялті

Див. лист Мін’юсті від 5 травня 2011 року.

© Микола Хоменко