Можливість не застосовувати податок
на доходи фізичних осіб (ПДФО) до виплат доходів фізичним особам, які не можуть
бути персоніфіковані (тобто не можуть бути чітко віднесені до конкретних осіб),
неодноразово підтверджувалася практикою податкових органів.
Вказана практика, хоч і не є
достатньою мірою системною, дозволяла більшості податкових агентів не
нараховувати та не сплачувати ПДФО у випадку неперсоніфікації доходів. Проте такий
підхід залишає певні ризики.
У зв’язку з цим, низка податкових
агентів, які займають консервативну позицію і не хочуть допускати у своєму
обліку найменших ризиків, приймала рішення про сплату ПДФО навіть у
випадку виплати не персоніфікованих доходів фізичним особам. Однак такі
податкові агенти стикалися з проблемою – адже заповнити форму 1ДФ (Затверджену
Наказом ДПА № 1020 від 24.12.2010 року) не маючи даних конкретної фізичної особи
– отримувача доходу, на практиці неможливо.
У зв’язку з цим, у консультантському
середовищі був вироблений такий підхід для вирішення проблеми:
- неперсоніфікований дохід в 1ДФ не відображується;
- сума ПДФО нарахована на суму "неперсоніфікованого доходу"
сплачується до бюджету (така сума відображається у обліковій картці як
переплата з ПДФО);
- після цього податковий агент направляє листа до податкових органів, де він
перебуває на обліку, з проханням зарахувати суму передоплати як ПДФО, що був
виплачений з неперсоніфікованого доходу і відповідно не був відображений в 1ДФ
© Микола Хоменко
